МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ АВТОРСЬКОГО І ВИДАВНИЧОГО ОРИГІНАЛІВ*

 Визначення обсягу авторського оригіналу

         Одиницею вимірювання обсягу авторського оригіналу є авторський аркуш.

Один авторський аркуш дорівнює 40 000 друкованих знаків чи 40 кілобайтам комп’ютерного тексту. Авторському аркушу дорівнюють 700 рядків віршованого твору та 3 000 см² ілюстрованого матеріалу (за його фактичним розміром у виданні).

Друкованими знаками є літери, цифри, розділові знаки та проміжки між словами. Неповні рядки вважаються за повні. Заголовки та підзаголовки прирівнюються до рядка тексту. З підрахунку виключається зміст, якщо він точно повторює заголовки у тексті; дані на титульному аркуші, авантитулі, контртитулі; лінійки, що відбивають підрядкові примітки від основного тексту.

Для визначення загального числа друкованих знаків у тексті кількість знаків у рядку потрібно помножити на кількість рядків на сторінці, а потім на кількість сторінок в оригіналі.

Обсяг в авторських аркушах визначається діленням загального числа друкованих знаків на 40 000 знаків. Наприклад: (58х29х220) : 40 000 = 10 авторських аркушів, де 58 — кількість знаків у рядку; 29 — кількість рядків на сторінці; 220 — кількість сторінок в оригіналі.

Визначення обсягу суцільного тексту

Для визначення кількості знаків у рядку суцільного тексту необхідно підрахувати їх загальну кількість у 10 повних рядках і розділити отриману суму на 10. Результат округлити до найближчого цілого. Наприклад:

563:10 = 56,3 » 56, де 563 — загальна кількість знаків у 10 рядках.

Якщо текст оригіналу надрукований у двох і більше шпальтах, то спочатку підраховується загальна кількість знаків у десяти повних рядках кожної шпальти окремо, потім отримана сума ділиться на десять.

Якщо глави оригіналу надруковані на різних машинках, обсяг в авторських аркушах підраховується для кожної глави окремо; якщо оригінал має текст іноземною мовою, його обсяг підраховується окремо.

Підрахунок обсягу додаткового тексту (виносок, приміток, коментарів, висновків, списку літератури і т. ін.) виконується аналогічно підрахунку обсягу основного тексту.

 Визначення обсягу таблиць

Кількість знаків і рядків у вертикальних і горизонтальних таблицях визначається окремо за кожною графою таблиці. Горизонтальні лінійки (верхні, заголовні, у перерізах і т. ін.) у підрахунок рядків не входять, за виключенням підсумкової, яка прирівнюється до одного рядка. Заголовки і підписи до таблиць рахують за рядок основного тексту.

Елементи заголовків боковиків таблиць, що повторюються на наступних сторінках оригіналу, а також рядки, утворені з технічних причин (наприклад "Продовження таблиці 1"), з підрахунку виключаються.

У цифрових таблицях число знаків визначається шляхом візуального прирівнювання кількості машинописних знаків набірним, виходячи з формату рядка майбутньої верстки. Так, якщо рядок у таблиці оригіналу займає 3/4 і більше стандартного рядка верстки, то він містить 69 знаків, якщо 2/3 — 65; 1/2 — 45; 1/3 — 30 знаків.

Визначення обсягу формул

Кількість знаків у формулах, що вписані від руки, слід визначати шляхом їх візуального прирівнювання набірним знакам у рядку майбутньої верстки. Так, якщо формула в оригіналі займає 3/4 і більше рядка верстки, то вона містить 62 знаки, 2/3 — 58; 1/2 — 37;
 1/3 — 25 знаків.

Кількість рядків тексту з формулами в оригіналі визначається шляхом візуального прирівнювання їх набірним рядкам верстки.

 

 

 Так, формули виду

 

 

 

прирівнюються відповідно двом, трьом, чотирьом і шести рядкам.

Визначення обсягу віршованого матеріалу

 Під час підрахунку обсягу віршованого матеріалу слід відрізняти вірші, написані автором даного оригіналу, і вірші, що наведені у вигляді цитат і прикладів.

У першому випадку підраховується загальна кількість рядків, потім отримана сума ділиться на 700, у другому — підрахунок здійснюється аналогічно підрахунку обсягу суцільного тексту, тобто кількість знаків у рядку даного вірша множиться на кількість його рядків і ділиться на 40 000 знаків.

Визначення обсягу ілюстрацій

В обсяг авторського оригіналу входить тільки той графічний матеріал, який створений і поданий автором. У протилежному випадку він входить до обсягу видавничого оригіналу, при цьому методика його підрахунку залишається тією ж.

Підраховується площа рисунка, кожного зображення у квадратних сантиметрах з урахуванням масштабу його зменшення чи збільшення (масштаб змінювання оригіналу визначається за допомогою художнього редактора), тобто при підрахунку обсягу враховується та площа рисунка, яку він буде займати у верстці. Рисунок, що має непрямокутну форму, вимірюється за площею прямокутника, у який може бути вписаний даний рисунок. Отримана сума площі, що зайнята рисунками, переводиться в авторські аркуші з підрахунку 3 000 см² на один авторський аркуш.

Наприклад, авторська ілюстрація площею 50 см² у книзі при ступені зменшення її 2/5 становитиме 8 см².

Один авторський аркуш (3 000 см²), якщо площа рисунків 40, 70, 150 см², вміщує відповідно 75, 43 і 20 рисунків.

Визначення обсягу видавничого оригіналу

В обліково-видавничих аркушах вимірюють обсяг усього видання, включаючи елементи, які не є продуктом творчості автора (передмова від видавництва, вихідні відомості, колонцифри, колонтитули).

Для визначення орієнтовного обсягу оригіналу в обліково-видавничих аркушах працівники книжкових редакцій користуються наведеними нижче емпіричними даними:

 

______________________________________

* При складанні даної методики використано роботи: Хойнацький М.С. Основи стандартизації і використання стандартів у видавництві: Навч. посібник /      За ред. В.П.Тараника. — К.: Вища шк., 1993. — 151 с.; Бойко Е.А. и др. Ритмичность, качество, эффективность / Е.А.Бойко, Л.Г.Смирнова, А.А.Осадчая. — К.: Реклама, 1987. — 22 с.